Молочно-товарний комплекс у Яблунівці планує збільшити дійне стадо до 400 голів вже до кінця року
Близько 5 млн грн два роки тому було вкладено в реконструкцію і придбання обладнання для МТК Дацьківського відділку тваринницької філії «Урожаю» «Возз’єднання», що на Корсунщині. Частину приміщень, залишених у спадок від колгоспу, довелося повністю або частково відновлювати. Найбільше з них, побудоване за радянських часів, реконструйоване для утримання понад 400 голів дійного стада. До нього прямуємо разом з заступником директора з тваринництва «Урожаю» Олександром Кирильцем та головним зоотехніком Дацьківського відділку Сергієм Самойленком.
- Ще 2006 року на фермі було трохи більше 100 корів, - розповідає Олександр Кирилець. – Коли значно пізніше «Урожай» викупив майно колишнього колгоспу, то швидкими темпами почав відбудовувати господарство.
Нова простора будівля вражає розмірами - 30 м завширшки і 126 м завдовжки дещо змінюють уявлення про традиційну ферму. Одразу впадають в очі пройоми в стелі, що додатково освітлюють приміщення. Фахівці пояснюють, що такого сонячного світла стаду достатньо, через що немає потреби вигулювати його просто неба. На відкритому просторі утримується молодняк ВРХ, якому сонячне світло потрібне для нормального росту й розвитку.
Вікна незасклені, що забезпечує достатній доступ свіжого повітря в літню пору. На зиму їх затуляють спеціальними заслінками. Для комфорту тварині взимку достатньо температури трохи вище нуля градусів. В приміщенні якраз працює кормозмішувач, він швидко пересувається проходом і розкидає корм. На це миттєво реагують тварини й одна за одною підходять підкріпитися. На зміні нині - Роман Моргун, слюсар молочно-товарного комплексу. Свіжий корм він підсуває ближче до тварин.
- Годуємо і утримуємо тварин за технологічними групами. Кількість високопродуктивної групи нині - 107 корів. На кожну з них потрібно близько 45 кг повнозмішаного корму щодоби. Для середньопродуктивної та низькопродуктивної групи, відповідно, корму менше. Приміром, якщо корова здатна давати 30 л молока, то і її раціон заправлений саме на таку кількість молока. Якщо інша може дати тільки 10 л, то раціон буде значно бідніший для такої корови. Таким чином ми піклуємося і про здоров’я тварини, бо не перегодовуємо її. Який же сенс у тому, щоб корова з’їдала більше, ніж продукувала, до того ж сама вагоном стояла й нам у збиток була, - пояснює заступник директора «Урожаю» з тваринництва. – Для підвищення споживання корму його до 20 разів на добу підгортають, таку процедуру співробітник виконує навіть у нічні години, що збільшує продуктивність стада. Для нас важливо, щоб худоба частіше підходила до кормового столу, адже це показник її результативності.
За процесом на фермі спостерігають за допомогою відеокамер, тому недоліки швидко ліквідовують. На моніторі комп’ютера демонструють нічний запис чергування та вранішню дійку. Швидко проглянувши відео, головний зоотехнік Сергій Самойленко констатує, що порушень не зафіксував. Та й бувають вони, каже, вкрай рідко, бо за своє місце працівники тримаються й дорожать ним. Колектив молодий, тому завзятий і енергійний. Поставлені перед кожним завдання виконують відповідально, попри те, що працювати на фермі не так вже й легко. Хоча більша частина роботи виконується за допомогою машин, зокрема відгортання гною, приготування кормів, доїння тощо.
Приміщення для утримання тварин суміжне з доїльним залом, в якому одночасно доять 20 корів. Для нормального температурного режиму влітку для корів, що чекають дійки, працюють вентилятори. Вони вкрай необхідні, пояснюють спеціалісти, бо, коли корови перебувають гуртом у невеликому приміщенні, температура повітря швидко підвищується навіть взимку. Тому щоб тварини не відчували дискомфорту, їх в разі потреби обдувають прохолодним повітрям.
В доїльному залі вже метушаться дві жіночки в блакитних поліетиленових фартухах – готують робочі місця для доїння. Поки корови займуть свої позиції, оператори машинного доїння набирають воду в миски, перевіряють обладнання, складають серветки та інше. Заходить перша партія корів, їхнє вим’я обмивають струменем води, зціджують і обтирають індивідуальною серветкою.
- Процес дійки триває 2, 5 години, з яких на кожну групу корів витрачається близько 10 хвилин, - розповідає головний зоотехнік Дацьківського відділку Сергій Самойленко. - Просочена дезінфікуючим розчином серветка максимально знищує бактерії на вимені. Після доїння дійки обробляємо йодовмісним розчином, який береться плівкою й унеможливлює потрапляння інфекції в середину молочних протоків, які ще півгодини залишаються відкритими після доїння.
Для операторів машинного доїння в доїльному залі також створено комфортні умови. Тепла вода як взимку, так і влітку. Підлога з підігрівом особливо важлива за низьких температур, коли волога поверхня може покритися льодом і чинити небезпеку для співробітників. Після доїння всього стада персонал прибирає свої робочі місця і йде перевдягатися. Робочий одяг перуть в спеціально придбаній для цього пральній машині.
Товарно-молочний комплекс у Яблунівці обладнаний сучасним доїльним обладнанням, яке забезпечує найкоротший шлях проходження молока від корови до холодильника. Це значно зменшує шанси зараження молока шкідливими бактеріями в молокопроводі.
- У нас немає бачків, молоко від корови одразу потрапляє в 200-кубовий холодильник, який нам надав Звенигородський маслосирзавод, куди ми реалізовуємо власну продукцію. Підприємство приймає наше молоко як екстра гатунку за всіма фізико-хімічними та мікробіологічними показниками, - наголошує Сергій Самойленко. – Маємо й високі надої. Якщо в радянські часи за 5 тис кг молока від одної фуражної корови за рік вручали медалі, то сьогодні ці показники мають бути значно вищі. Наша мета – досягти 7 тис кг молока на корову в 2015 році. В цьому зацікавлена вся наша команда.
Для поліпшення продуктивності стада в молочно-товарному комплексі в Яблунівці здійснюється селекційно-племінна робота. Щоб виростити нетеля і ввести корову в стадо, треба щонайменше два роки.
- Ми закуповуємо продукцію відповідної селекції. Одна паєта, або спермодоза, коштує близько 100 грн, але є і значно дорожче. За технологією штучного запліднення потрібно 2 паєти, хоча не факт, що з першого разу запліднення відбудеться. Та ще й потім половина бичків народиться, - коментує Олександр Кирилець. - Хоча наука пішла далі, нині є так звана сексована сперма, яка дозволяє отримати 90-95 % теличок. Але річ у тім, що така продукція ослаблена. Вона дороговартісна, а процент запліднення нею низький. Тому ще раз наголошую, що процес нарощування високопродуктивного стада – тривалий і трудомісткий. Але ми рухаємося вперед і щоденно працюємо над нарощуванням показників і вдосконаленням своєї праці.
Вже цього року в Моринцях на Звенигородщині «Урожай» вводить в експлуатацію ще один молочно-товарний комплекс, розрахований на утримання вдвічі більшого, ніж в Яблунівці, стада.