Напередодні Вербної неділі аграрії Черкащини радилися, куди рухатися далі й… розписували писанки
Сьогодні ураїнське суспільство бачить, що більш, ніж за рік після повалення режиму Януковича й перезавантаження влади, зміни на краще поки що залишаються на рівні декларацій. Свідома ж частина розуміє - потрібно єднатися й відстоювати свої інтереси.
Куди рухатися далі, щоб в Україні почалося, нарешті, реальне економічне зростання, обговорювали напередодні Вербної неділі члени виконкому Черкаської регіональної організації Аграрної партії України. Цього дня на засідання виконкому, яке відбулося на базі НВО «Прогрес», приїхали партійці з Золотоніського, Смілянського, Катеринопільського, Кам’янського, Тальнівського, Шполянського та інших районів Черкащини.
До речі, це засідання було особливим, бо за ініціативи голови Черкаської регіональної організації Аграрної партії Наталії Старікової пройшло у незвичному креативному форматі.
Першу частину присвятили справам: обговорювали ситуацію в лавах партії, проблеми на селі та склали план роботи на найближчий час.
- Соцопитування свідчать - 40 відсотків українців вважає, що влада не стала кращою, ніж була. Але сидіти й чекати, що хтось прийде і зробить замість нас – не можна, - звернулася до присутніх Наталія Старікова. – Наше завдання – згуртовувати навколо себе однодумців і налагодити роботу так, щоб після наступних виборів представники від Аграрної партії були в радах всіх рівнів, від сільських до обласної. Тільки так ми зможемо сприяти реальному розвитку села, вирішувати нагальні проблеми й допомагати людям.
Ні для кого не секрет, що останні роки на селі згортається інфраструктура й практично немає роботи. І сьогодні у селян є лише два шляхи протистояти тотальному зубожінню – або поневірятися по заробітках у містах та закордоном, або… отримати можливість мати прибуток із власних земельних паїв.
.jpg)
- Потрібно, щоб люди, які ще володіють земельними паями, могли, об’єднавшись у кооперативи, на вигідних умовах реалізовувати свою продукцію, - озвучив один із можливих шляхів вирішення проблеми голова громадської організації «Черкаська обласна сільськогосподарська дорадча служба» Сергій Тимофієв. – Сьогодні в супермаркети на Черкащині сільськогосподарську продукцію завозять з інших регіонів, а наш виробник сушить мізки, куди діти вирощену картоплю.
Майстер-клас «Великодня писанка» - негарних писанок не буває!
Дбати не лише про економічне зростання, а й про відродження духовності – одна з настанов Аграрної партії. А що може сприяти цьому краще, ніж відродження споконвічних українських традицій! Після обговорення справ партійці й запрошені з цієї нагоди гості, мали змогу не лише поспілкуватися в класичному неформальному режимі – поїсти цукерок і попити кави, а й отримати поживу духовну. Задля цього було організовано одразу два майстер-класа.
Знана майстриня, депутат Черкаської обласної ради Ольга Мартинова вчила охочих розписувати писанки, а гостя зі Сміли – талановита майстриня Світлана Денисенко, поділилася секретами Петриківського розпису.
Годі й казати, що під час майстер-класів у залі панувала особлива, добра й життєдайна атмосфера. Учасники із задоволенням демонстрували один одному результати власних творчих зусиль. А вони, попри те, що більшість із присутніх писачка в руках тримала вперше, були доволі непогані. В захопленні від майстер-класів залишилися не лише дітлахи (усі гості були зазадалегідь попереджені, що можуть прийти з малечею), а й чоловіки.
- Я спочатку вирішив яєць не розписувати, - поділився враженнями голова громадського обєднання фермерів Катеринопільського району Микола Замковенко. – А потім подумав, а чом би й ні! Українські традиції мені дуже подобаються.
- Сьогодні тут зібралося багато цікавих і успішних людей. І у нас є можливість насолодитися спілкуванням і навчитися чомусь новому. Незабаром Великдень. У цей час наші душі мимоволі тягнуться до краси й добра, до споконвічних традицій і світла. Саме тому ми й влаштували такий захід, - прокоментувала нововведення Наталія Старікова. - І ми віримо, що він не останній, що збиратися разом, спільно відзначати свята, стане доброю традицією.